Гривнею та голосом.
Як українці підтримують проєкти розвитку через онлайн-платформи

Перед вами матеріал, який ми планували опублікувати у березні 2022 року. Це дослідження українських онлайн-платформ краудфандингу та бюджету участі, на яких люди та команди мали можливість залучати фінансування на власні проєкти. Через повномасштабне вторгнення оприлюднення матеріалу було поставлено на паузу. З початком великої війни платформи учасницьких бюджетів в містах призупинили свою роботу, динаміка на краудфандингових майданчиках також змінилася, люди почали спрямовувати основний ресурс на підтримку армії та волонтерів, а більшість проєктів так чи інакше стосуються війни.

Ми вирішили опублікувати матеріал без змін, оскільки він містить важливий архів інформації про розвиток учасницьких інструментів в Україні з 2012 по 2021 роки. Окрім того, пропонований підхід із сортуванням проєктів на 4 капітали - інфраструктурний, культурний, людський та соціальний, пропонує додаткову оптику для аналізу розвитку наших міст і може бути актуальним у процесах відновлення. А перезапуск учасницьких інструментів у містах, заснований на аналізі даних, може допомогти у зміцненні соціальних звʼязків між людьми в повоєнній Україні.

У цьому матеріалі команда платформи Велика ідея за допомогою фахівців з TEXTY.org.ua досліджує краудфандинг та бюджет участі у двох контекстах: як інструментів фінансування ініціатив та як механізму впливу на різні сфери суспільного життя в Україні.

Ми включили до аналізу 8 українських краудфандингових платформ - Українська біржа благодійності, Велика Ідея, GoFunded, Komubook, Na-Starte, Мой Город, RazomGo та Zmist, і 33 міста з населенням більше 100 тис, в яких втілюється бюджет участі на майданчиках “Громадський бюджет” та платформі електронної демократії e-DEM. В підсумку ми відсортували більше 16 тисяч проєктів, поглянувши на них крізь призму 4 капіталів - інфраструктурного, культурного, людського і соціального, що формують взаємодоповнюючі сфери розвитку міст та суспільства.

Історія «Острова»

Якось у двох студентів-архітекторів Київського національного університету будівництва та архітектури виникла ідея - створити місце, де можна було б експериментувати з архітектурними формами та поєднувати теорію з практикою.

У 2013 в занедбаному підвалі студентського гуртожитку на Чоколівці, одному зі спальних районів Києва, з’явилася науково-мистецька платформа “Острів”. Від початку Острів був реакцією на потребу критично осмислювати знання, котрі давала українська архітектурна освіта, заповнювати прогалини в практиці архітектурного проектування. Сьогодні Острів - це багатофункціональний майданчик, де є майстерня Fablab для створення різних прототипів, де проводяться лекції, воркшопи, виставки, мистецькі вечори, втілюються дослідницькі та архітектурні проекти.

Засновники Острова вневнені, що цей простір почав розвиватися пришвидшеним темпом саме після того, як пішов шляхом пошуку фінансування через бюджет участі та краудфандинг.

У 2016 році платформа Острів перемогла у голосуванні Громадського бюджету Києва з проектом створення інноваційної майстерні fablab на Солом’янці. А з 2017 постійно залучає гроші краудфандингом, і вже тричі внески від людей дофінансовувалися Фондом Відродження.

Зараз в Україні реалізуються тисячі проєктів у великих та малих містах, і навіть селах, що отримали підтримку на платформах краудфандингу та бюджету участі. Платформа «Острів» – один з них.

Краудфандинг та бюджет участі в Україні

Краудфандинг та бюджет участі — чи не найпопулярніші інструменти фінансування соціальних, культурних ініціатив та розвиткових проєктів, в яких людина чи команда ініціює проєкт, а інші люди можуть долучитися до їх реалізації. У випадку краудфандингу - гривнею, бюджету участі - голосом.

Розвиток цифрових технологій, демократичні процеси, економічний добробут громадян - фактори, що впливають на поширення цих інструментів в різних країнах. Хоча голосування, яким визначається переможець, чи збір коштів на певну ініціативу гуртом, - не є новими явищами за своєю суттю. Проте вони змогли набути масштабу саме завдяки інтернету. Сьогодні ці формати втілюються у зручних інтерфейсах онлайн-сервісів, що мають власні особливості та філософію, і це робить їх важливими соціальними інструментами.

В Україні краудфандингові платформи почали з’являтися у 2012 році і набули популярності у 2014 році під час Революції гідності. У 2015-му перші міста - Чернігів, Черкаси та Полтава - запустили бюджети участі. Загальний обсяг фінансування проєктів краудфандингу – більше 1 млрд гривень, а бюджетів участі — більше 4 млрд гривень. Отже, пропонуємо спочатку зробити короткий огляд цих інструментів.

У сухому залишку краудфандинг та бюджет участі - це практики фінансування та обміну, для успіху яких необхідна взаємодія значної кількості людей. Людина має зробити благодійний внесок або проголосувати за проєкт для того, щоб отримати якесь благо в майбутньому: книжку, квиток на концерт або спортивний майданчик поруч з будинком. Однак, не менш важливими результатами є посилення соціальних зв’язків та довіри в суспільстві. Невелика команда може обрости колом однодумців і втілити важливу інновацію, соціальну чи культурну ініціативу.

Краудфандинг та бюджет участі - різні механізми, що дають різні можливості та мають різні обмеження. Тому природно виникає питання: чи коректно їх порівнювати? Проте схожість є: по-перше, проєкти на платформах ініціюються людиною чи командою людей, а по-друге, фінансуються людьми – напряму чи через перерозподіл податків.

Краудфандинг

Краудфандинг - (англ. crowdfunding, crowd - спільнота, натовп, юрба, funding - фінансування) - це практика фінансування проєктів, що передбачає збір певної суми коштів від значної кількості людей. Сьогодні цей процес забезпечується на спеціалізованих сайтах або онлайн-платформах, які і виступають модераторами між тими, хто ініціює проєкт, і тими, хто робить внески.

У світі існує безліч краудфандингових майданчиків, від некомерційних ініціатив, що спрямовані на вирішення певних суспільних проблем, до креативних чи підприємницьких проєктів, де в обмін можна отримати якийсь продукт або навіть частку від прибутку.

Найбільшу роль у популяризації краудфандингу відіграли онлайн-майданчики Kickstarter та Indiegogo, що виникли в 2008—2009 роках. На відміну від попереднього покоління сервісів, що фокусувалися переважно на музичних проєктах, Kickstarter та Indiegogo значно розширили можливий спектр тематик та зробили процес збору коштів максимально простим та інтерактивним.

З 2011 року почали розвиватись українські краудфандингові майданчики. Зокрема, з’явився сайт «Українська біржа благодійності», де першопочатково збирали кошти на лікування хворих, а згодом і на втілення соціальних, екологічних, культурних ініціатив. Точка відліку розвиткового краудфандингу розпочинається з 2012 року, коли на сайті «Велика ідея» розпочався збір коштів на проєкт “Створення Спільнокошту на Великій Ідеї”. Тобто навіть функціонал для краудфандингу був профінансований краудфандингом - завдяки 128 доброчинцям, які інвестували 38 260 гривень, на Великій Ідеї з’явився розділ Спільнокошт. Після Революції Гідності відбувся бум розвитку краудфандингових платформ та зростання кількості проєктів, які насмілилися шукати фінансування у спільноти.

Наразі в Україні існує близько 10 краудфандингових платформ. Їх можна розділити на декілька типів:

Краудфандинг: переваги і обмеження

Переваги Обмеження
авторський задум зберігається, тому що автор/команда самостійно реалізовують проєкт (але може залежати від платформи); потребує значного часового ресурсу від автора/команди на етапі збору коштів;
гнучкість у використанні бюджету; складно зібрати велику суму, особливо для нових проєктів.
можливість реалізовувати проєкти різної тематики та на різних майданчиках, в тому числі приватних;
працює на побудову спільноти та залучення партнерів до проєкту;
авторські права та власність на проєкт можуть зберігатися за автором.

Цитати авторів проєктів:

Оксана Гриценко, “Театр Драматургів”, 2021
зібрано 222 777 грн, 215 доброчинців

“Скажу чесно, я не вірила, що ми зможемо так швидко зібрати кошти, і навіть перевершити свої плани з їх збору. Найскладніше - це початок. Ми витратили багато зусиль на те, щоби зняти пристойне відео, написати тексти, створити ілюстрації подарунків, а ще вебсайт і Фейсбук-сторінку. І я думаю, що всі ці елементи зіграли свою роль. Добре, що нас 20 драматургів, і практично всі активно допомагали цій кампанії. Потрібно було постійно нагадувати про себе у соцмережах і просто розповідати друзям і знайомим. Ми підготували кілька активностей впродовж кампанії (відео записали, провели зустріч з доброчинцями), що теж підвищило поінформованість про нас. Ми одразу дали сигнал, що театр уже створюється і він буде за будь-яких обставин. І коли було зібрано половину необхідної суми, то стало ясно, що у нас все вийде. Це був переломний момент. Це, мабуть, як на виборах - люди віддають голоси за тих, хто має шанси на перемогу, не хочуть щоби їх голос пропав. Коли ми зібрали половину, то стало ясно, що ми серед переможців.”

Аліна Марненко, “Музей в темряві 03:00 у Львові”, 2020
зібрано 203 928 грн, 385 доброчинців

“Ми писали незнайомим людям, які здавалися близькими за цінностями”

“Переломний момент кампанії був після початку карантину. Нам ще потрібно було зібрати майже 100 тисяч гривень, а деякі люди почали відписувати "вибачте, ви дуже класні, але не на часі, зараз вже інші проблеми". Було важко, але в результаті нам вдалось зібрати ці кошти за трохи більше тижня - неймовірний результат, враховуючи ситуацію. Правду кажуть, криза стимулює.

Роман Сах, платформа “Острів” на Солом’янці (3 краудфандингові кампанії), Київ
“Платформа «Острів» на Солом'янці” / 2019 - 2021
“Захисні щитки для медиків” / 2020
“Майстерня Ostriv Lab на Солом'янці” / 2017
зібрано 415 008 грн, 532 доброчинці

“Доброчинці стають спільнотою і долучаються до нових проєктів”

“Мені спільнокошт подобається більше, бо якщо брати громадський бюджет - ми не маємо зв’язку з аудиторією, яка голосувала за нас, через відсутність каналів спілкування.

Бюджет участі

Бюджет участі — це демократичний процес, що дає можливість громадянам впливати на розподіл коштів державного бюджету через ініціювання проєктів та їх підтримку шляхом відкритого голосування. Зазвичай містяни мають можливість ініціювати проєкти та пропонувати ширшому колу земляків проголосувати за них. Проте, на відміну від краудфандингу, де автор відповідальний за його реалізацію, в бюджеті участі відповідальним за втілення зачастую є профільний департамент міста.

Ідея бюджету участі походить з бразильського міста Порту-Алегрі, де він став частиною політичної програми Робітничої партії ще у 1989 році. Його метою було інтегрувати людей з бідних районів та дати їм можливість впливати на середовище, де вони мешкають. З перспективи 30 років дослідники говорять про ряд умов, що впливають на успішність цього інструменту, серед яких політична воля та гнучкість, продуманість механізмів, які б гарантували ширше залучення містян як на етапі ініціювання проєктів, та і на етапі голосування за них, а також зобов’язання реалізовувати проєкти-переможці. Інакше бюджет участі може не працювати як належить.

За останні три десятиліття в тому чи іншому вигляді практика бюджету участі поширилась у тисячах міст з різних куточків планети. В Україні цей інструмент почали впроваджувати з 2015 року на основі польського досвіду, а перші пілотні програми запустилися в Чернігові, Черкасах та Полтаві. Незабаром до них приєдналися практично всі великі та середні міста, значна кількість громад. Сьогодні в Україні уже навіть випробовують шкільні громадські бюджети, де школярі можуть ініціювати та голосувати за проєкти, та Всеукраїнський громадський бюджет, що розподіляє фінансовий ресурс Державного фонду регіонального розвитку на більш масштабні проєкти в регіонах.

Органи влади можуть підключити бюджет участі на платформі Громадський бюджет (gb.[city].gov.ua), через сервіс електронної демократії e-dem (budget.e-dem.in.ua), платформу Розумне місто, або створити власні платформи.

Цитати авторів проєктів:

Рома Сах, “Інноваційна майстерня Fab Lab на Солом’янці”, 2017
бюджет - 716 000 грн, голосів - 1020

“Успіх на Громадському бюджеті-2017 став суперпроривом”

“Гроші від громадського бюджету були нашим першим великим фінансуванням ззовні. Тільки після того, як ми мали успішний кейс з громадським бюджетом, почалася історія з краудфандингом.”

Єгор Матюхін, Харків
Концепції розвитку мережі молодіжних урбан парків Харкова, 2019
бюджет - 1 295 000 грн, голосів - 643

“Зібрати гроші на проєкт - простіше, ніж їх витратити”

Система бюджету участі супер-крута на першому етапі – реєструєшся, заповнюєш заявку, простий бюджет. Я працював з багатьма донорами і ця форма дуже зручна. Далі – нарада, яка вирішує, кого пускати до голосування. В Харкові проект не пройде, якщо він підпадає під якусь іншу міську програму, наприклад, якщо є програма реконструкції доріг, то такий проект не пропустять. Якщо проект затвердили, то він потрапляє на публічне голосування.

Методика дослідження – 4 капітали

Перш, ніж аналізувати дані, ми визначили загальну рамку і перелік платформ, що потрапили в наше дослідження.

По-перше, зосередилися на проєктах розвитку, тобто тих, що створюють інфраструктурні, інноваційні, культурні, соціальні, освітні, підприємницькі продукти або сервіси, та виключили з аналізу проєкти благодійності швидкого реагування, а саме спрямовані на лікування чи забезпечення армії в умовах нагальності. Саме тому в дослідження не потрапила частина проєктів Української біржі благодійності, фондів Крила Фенікса та Повернись живим, Kindrace120, проте визнаємо, що їхня діяльність має значний вплив на розбудову довіри через онлайн-підтримку.

По-друге, у краудфандингових платформах нас цікавила доступність участі, де людина має змогу висловити свою підтримку будь-якою сумою, навіть 1 гривнею. Тому в поле нашого аналізу потрапили такі українські платформи, як Українська біржа благодійності, Велика Ідея, GoFunded, Komubook, Na-Starte, Мой Город, RazomGo, Zmist. Окремі проєкти є краудфандингом за формою, як громадські ресторани Urban Space, Veterano Brownie та ревіталізація заводу Promprylad.Renovation, проте участь у них передбачається в межах обумовлених сум, наприклад, від однієї тисячі доларів.

По-третє, бюджет участі також має обмеження - почасти лише містяни з пропискою мають змогу ініціювати проєкти для міста та голосувати за ідеї, деякі міста роблять винятки, допускаючи подавати проекти немісцевим та голосувати громадянам, які можуть довести, що проживають у місті.

По-четверте, досліджуючи бюджет участі, ми включили в аналіз лише міста, що мають населення більше 100 тис громадян (окрім Черкас та Павлограда, для яких не змогли зібрати дані). Це обумовлено зручністю збору даних, сортування та навігації візуалізацією. В перспективі, матеріал можуть доповнювати дані з інших міст.

Щоб оцінити вплив краудфандингу та бюджету участі, всі проєкти були класифіковані за методикою чотирьох капіталів, що включає інфраструктурний, культурний, людський, соціальний капітали. Ці капітали становлять основу для вимірювання креативного індексу міст, розробленого Центром дослідження культурних політик спільно з Університетом Гонгконгу та Департаментом регіонального управління Гонконгу.

Оригінальна методика включає ряд індикаторів, що визначають індекс креативності. Для нас “чотири капітали” є підходом до сортування проєктів на українських платформах. Відповідно до кожного капіталу було підібрано категорії проєктів, що впливають на той чи інший капітал.

Капітал Опис Теми капіталу
Інфраструктурний капітал Цей капітал є базовим, він описує фізичну та соціальну основу територій та суспільств. Інфраструктурний капітал можна розглядати як в межах невеликої ділянки, будівлі чи навіть приміщення, так само і як зв’язаність системи – транспортна сітка чи інформаційно-комунікаційні технології. Завдяки інфраструктурному капіталу стають можливими процеси обміну та взаємозв’язків, що пов’язані з переміщенням людей, об’єктів, фінансів, інформації.
  • Система правосуддя
  • Боротьба з корупцією
  • Свобода слова та права людини
  • Інформаційні та комунікаційні технології
  • Транспортна система
  • Комунальні споруди
  • Публічні простори
  • Центри надання адміністративних послуг
  • Медицина
  • Екологічні проєкти
  • Архітектурні та урбаністичні проєкти
  • Рекреаційні споруди
  • Туризм
  • Здоров’я і спорт
Культурний капітал Цей капітал відображає світоглядну динаміку суспільства, яка виражається в діяльності культурних інституцій чи в продуктах індивідуальної творчості. Тобто він може фіксувати цінності та потреби людей як в статичних об’єктах, наприклад, в дизайні речей чи арт-об’єктах, або осмислювати суспільні процеси в їх історичному розвитку – через літературу, кіно, театр.
  • Культурні інституції
  • Культурні події
  • Книговидавництво
  • Музика
  • Кіно, анімація
  • Архітектура
  • Танці та театр
  • Візуальне мистецтво
  • Графічний дизайн
  • Дизайн предметів та одягу
  • Арт-інсталяції
  • Ландшафтний дизайн
  • Культурна спадщина
  • Ремесла
  • Гастрономічні та кулінарні проекти
  • Дослідницькі експедиції
Людський капітал Основу цього капіталу складають знання і навички та їх втілення у різних сферах життя. Цей вид капіталу проявляється через різні форми освіти і самоосвіти, розробки і дослідження (R&D), що здійснюються відповідними лабораторіями чи центрами при навчальних закладах, підприємствах чи незалежних інституціях.
  • Формальна та неформальна освіта
  • Навчальні студії
  • Дослідницькі центри
  • Фаблаби та майстерні
  • Аналітичні центри
  • Інноваційні лабораторії
  • Інкубатори та акселератори
  • Креативні хаби
  • Менторські програми
  • Центри професійної орієнтації
  • Програми перекваліфікації
  • Підтримка психічного здоров’я
  • Професійні подорожі
  • Дослідження
  • Винахідництво
Соціальний капітал Цей капітал формується як система неформальних взаємовідносин між людьми, що забезпечує ефективність функціонування соціальних груп, заснована на створенні спільних цінностей та пошуку взаєморозуміння. Він проявляється через довіру, взаємопідтримку, волонтерство.
  • Робота з вразливими групами
  • Інклюзивність
  • Толерантність
  • Центри розвитку сім’ї
  • Підвищення довіри
  • Громадські центри
  • Благодійні проєкти
  • Волонтерство
  • Розвиток громад
  • Соціальний бізнес
  • Центри соціалізації
  • Групи підтримки та догляду
  • Терапія людей з особливими потребами
  • Центри дозвілля та відпочинку
  • Молодіжні центри
  • Бібліотеки

Обмеженням такого сортування є те, що категорії проєктів на платформах краудфандингу та бюджету участі не уніфіковані, а також те, що деякі проєкти можуть впливати на різні капітали. Ми відштовхнулися від категорій та сортували їх у відповідності до кожного з капіталів, інколи вручну відносили проект до того чи іншого капіталу, зважаючи на його зміст.

Платформи ,
проектів,

Тип капіталу:

  • Інфраструктурний ⓘ
  • Культурний ⓘ
  • Людський ⓘ
  • Соціальний ⓘ

НАЗВА ПРОЕКТУ БЮДЖЕТ, ГРН К-ТЬ ГОЛОСІВ РІК

Клікніть на стовбичк зліва, щоб побачиити тут проєкти обраного міста/платформи

    Висновки

    Без сумніву, краудфандинг та бюджет участі - це ті інструменти, які дають людям доступ до ресурсів, взамін вимагаючи активної комунікації та співпраці. В Україні краудфандинг є більш гнучким та може фінансувати як особисті чи підприємницькі ініціативи, так і громадські проєкти без прив’язки до бюджетного року чи певної території.

    Бюджет участі може пропонувати більший ресурс на проєкти, проте має чітку прив’язку до території. Цей інструмент потребує кооперації між містянами та муніципалітетами, і за умови політичної волі він є потужним інструментом демократії та розвитку територій.

    Наше дослідження показує, що голосом через бюджет участі у проєкти було “заінвестовано” значно більше, ніж гривнею через краудфандинг. Хоча якщо враховувати донейти на сайтах окремих проєктів, збори коштів напряму на банківські картки, підписку на Patreon, благодійність на потреби армії, то ця сума може зрівнятися.

    Практика показує, що вкладаючи гривню, людина більш уважна до проєктів, які підтримує, ніж коли голосує за них. Саме тому краудфандинг вимагає більш активного пошуку однодумців, яким близька ідея проєкту. Краудфандингові платформи краще працюють як інструмент розбудови та підтримки спільноти. Це впливає на функціонал таких платформ, де є системи нотифікацій про новини проєкту, інформування про успішність чи неуспішність, можливість спілкуватися з тими, хто підтримав фінансово.

    У той же час, розміри сум, які виділяється на бюджет участі, зазвичай визначається як відсоток від локального бюджету. В Україні ця цифра коливається в межах 0,5 - 0,1% річного бюджету міста.

    “Положення про громадський бюджет” - документ, який описує, як повинен працювати цей інструмент в тому чи іншому місті. Там визначаються основні умови - мінімальна та максимальна сума на один проєкт, допустимі категорії та теми проєктів чи, наприклад, вікові обмеження для авторів, і все, що пов’язано із робочим процесом бюджету участі. Хоч на перший погляд може здатися, що це бюрократична формальність, але наші дані показують, що це не так. Далі детальніше зупинимося на прикладі Харкова.

    Великі міста — великі гроші

    Візуалізація свідчить, що найбільше коштів на бюджети участі виділяють у 5 містах, які перелічені по спадній — Київ, Одеса, Львів, Дніпро, Харків. Відповідно, за весь період бюджет Києва вдвічі перевищує одеський — 600 і 300 мільйонів відповідно, у Львові майже 150 млн, а в Харкові та Дніпрі — близько 100 млн грн. Якщо ж поглянути на кількість голосів на проєкти, то ситуація дещо змінюється, і на друге місце після столиці за активністю мешканців перемістився Кривий Ріг, за яким слідують Дніпро, Одеса та Львів.

    В Україні громадський бюджет розвивається динамічно, і в різних містах є своя специфіка. Одеса в перший рік впровадження хизувалася найбільшим бюджетом, який за сумою перевищував навіть київський. Саме тоді ініціатори проєктів могли зірвати куш і отримати до 5 млн грн на один проєкт, що безпрецедентно багато в порівнянні з іншими містами. Таким чином тоді був профінансований на 4,2 млн гривень фаблаб Mironaft при Одеській національній академії харчових технологій. В наступні роки суми на один проєкт уже були значно скромнішими, хоча все ще одними з найбільших в Україні — в межах півтора млн гривень. Для порівняння — увесь бюджет участі міста Слов’янськ у 2018 році становив 500 тис грн, а до 2021 — 2 млн 500 тис грн.

    Ситуація з краудфандингом схожа. Зберігається топ-5 міст, звідки ініціюються проєкти — Київ, Одеса, Львів, Дніпро, Харків, і саме з цих міст найбільше успішних проєктів. Тобто ми можемо стверджувати, що в цих містах проживає найбільший відсоток соціально та творчо активних людей, що беруться за втілення проєктів та готові гуртувати людей довкола. Ми пишемо “проживає”, оскільки саме ці міста є одні з найбільш привабливих для внутрішньої міграції. З появою платформи Тепле місто та найпотужнішого краудінвестингового проєкту “Промприлад. Реновація” — до таких міст також можна віднести Івано-Франківськ.

    Цікавим також є той факт, що в деяких з цих міст були запущені міські краудфандингові майданчики. У Києві базуються “Українська біржа благодійності”, “Велика Ідея”, “Komubook”, “RazomGo”. “Мой Город” був заснований в Одесі, з 2021 року почав працювати в Харкові, і планує запускатися в Дніпрі. “GoFunded” заснувала команда у Львові, хоч і платформа працює з освітніми проєктами по всій Україні. Платформу “Na-starte” запускали одесити. Чи говорить це нам про більшу креативність цих міст, щільніші соціальні зв’язки між людьми, готовність до ризиків та вищу толерантність до нового? Дані свідчать — заможність міста пов’язана із його креативністю, і одночасно — креативність пов’язана із заможністю. Франківськ в цьому сенсі є винятком, де міський бюджет не входить в десятку найбільших в Україні. Він є прикладом міста, де локальний потенціал поєднався з креативним ресурсом людей, котрі переїхали в місто, що створило унікальний кейс пришвидшеного міського та регіонального розвитку. У Франківську були спроби запустити власну краудфандингову платформу ще у 2015 році, проте вона не стала популярною, зараз “Тепле місто” та “Промприлад.Реновація” закривають нішу краудфандингу з варіацією за моделлю імпакт-інвестування.

    Про що говорить аналіз за чотирма капіталами?

    У проектах бюджету участі — найбільше проєктів з інфраструктурного капіталу. У деяких міст таких проєктів — 100%. На краудфандингових майданчиках інфраструктурних проєктів також багато. Проте є суттєва відмінність у їх темах: краудфандинг переважно підтримує “невидиму” інфраструктуру, тобто ту, що формує громадянське суспільство та вцілому допомагає рости інтелектуально. А інфраструктурні проєкти бюджету участі покращують фізичну інфраструктуру.

    До прикладу, на краудфандиговій платформі “Велика Ідея” в інфраструктурному капіталі за розмірами бюджетів домінують медіа, серед них Еспресо TV, Texty.org.ua, Накипіло, VoxCheck, Хмарочос, Громадське радіо, Громадське телебачення, Korydor, та освітні онлайн-платформи, наприклад EdEra чи Prometeus.

    На платформах бюджету участі, за деякими винятками (як Харків) — це створення спортивних або дитячих майданчиків, заміна вікон у школах, ремонт доріг чи прибудинкових територій, закупівля обладнання для медичних закладів.

    Унікальний Харків

    Серед усіх великих міст Харків має найунікальнішу картину громадського бюджету, більш-менш збалансоване представлення усіх чотирьох капіталів. Також якісно вирізняється зміст ідей, представлених на платформі. І хоч може здаватися, що документи — це лише формальність, на прикладі Харкова ми бачимо, що такі результати “закодував” основний документ — положення про громадський бюджет. Там зазначено, що за виділені кошти будуть підтримані “інноваційні проєкти” спрямовані на “розвиток міської інфраструктури з використанням сучасних підходів і технологій”.

    Аналізуючи харківські проєкти, ми бачимо — навіть у межах інфраструктурного капіталу проєкти спрямовані не на фізичний ремонт, а новації: енергоефективність, проблема сміття, хаби для містян, комплексний просторовий розвиток, онлайн-сервіси, медіа. Тобто інфраструктура, що покликана змінювати поведінку людей та виступати соціальним клеєм для містян.

    До прикладу, проєкти-переможці:

    Культурний капітал в Харкові представлений фестивалями, хакатонами, музичними проєктами, стріт-артом, дослідженням туристичного потенціалу міста. Людський капітал також включає різноманіття розвиткових проєктів, як академія кіберспорту, школа ремесел, навчання медіаграмотності, DJ-школа.

    Проєктів соціального капіталу не так багато, в порівнянні з іншими капіталами, проте у 2021 році в Харків прийшла міська краудфандингова платформа “Моє місто”, де переважають соціальні та культурні проєкти. Хоча, звичайно, середній бюджет краудфандингових проєктів значно менший. Якщо аналізувати харківські проєкти бюджету участі, то їх спрямування найбільш схоже до того, що люди ініціюють через краудфандинг, зокрема на тих платформах, в чиєму фокусі соціальні, культурні чи освітні інновації.

    Дані показують нам унікальну і позитивну картину, проте, і там можна натрапити на скандали, пов’язані із громадським бюджетом. Як, наприклад, проєкт “Скіфська спадщина” з бюджетом у майже півтора мільйони гривень. Автор вигадав встановити імітуючі Стоунгендж бетонні блоки для “підвищення культури, і туристичної привабливості Харкова”. За проект проголосувало 751 людина і об’єкти встановили, проте піднявся громадський гвалт, міський голова заборонив сплачувати рахунки, і ансамбль розпорядилися знести. З першого погляду може здатися, що громадський бюджет дискредитують подібні кейси, хоча насправді це дуже виразна ситуація, що ще раз нагадує про необхідність бути пильними усім учасникам — авторам, які подають безглузді ідеї, людям, що за них голосують, менеджерам міста, які управляють бюджетом.

    Які проєкти домінують у Львові та Києві

    У Львові, як одному з культурних українських центрів, на диво проєкти громадського бюджету далекі від творчості та новацій. Хоча Львів завжди був найпрогресивнішим у сфері впровадження урбаністичних інновацій та вирізнявся насиченістю культурного життя.

    Більшість проєктів на платформі — спортивні та дитячі майданчики, благоустрій шкільної інфраструктури, капітальні ремонти, часом закупівля обладнання для шкіл чи медзакладів. Чому так? Можемо припустити, що справа у пріоритетах менеджерів міста та комунікаціях цього інструменту, який і приваблює відповідні проєкти.

    У Києві, де виділяються найбільші суми на реалізацію проєктів містян, прослідковуються унікальні процеси. Там найбільша кількість проєктів, а отже — різноманіття. Розподіл по капіталах показує, що найбільше проєктів, що формують інфраструктурний капітал — благоустрій прибудинкових територій, також спортивні та дитячі майданчики, часом виринають проєкти як Форум з кібербезпеки при Авіаційному університеті чи футбольний турнір на районі.

    Людський капітал на рівні з інфраструктурним, його наповнюють освітні проєкти. У столиці, зокрема, з’явилися оператори, що опікуються освітнім кластером проєктів. Модель така, що команда може ініціювати проєкти по закупці STEM-обладнання, LEGO-наборів, акустичних систем для шкіл, і контактує з директорами шкіл та батьківським комітетом, які забезпечують комунікації та збір голосів. Часто буває так, що пройшовши один успішний цикл бюджету участі під супроводом, батьки з вчителями та адміністрацією школи обговорюють потреби шкіл і самі подають проєкти в наступних роках.

    Від Франківська до Сєвєродонецька

    Як уже писали вище - на платформах громадського бюджету інфраструктурний капітал домінує у більшості міст. Схожа картина по розподілу капіталів і тематик проєктів у Запоріжжі, Миколаєві, Вінниці, Житомирі, Херсоні, Івано-Франківську, Ужгороді, Білій Церкві, Нікополі, Краматорську. Найчастіше зустрічаються проєкти з облаштування ігрових зон, облагородження парків і скверів, створення спортивних майданчиків, ремонти тротуарів чи прибудинкових територій. Проєктів у інших капіталах значно менше, освітні проєкти, які відносяться до людського капіталу, найчастіше стосуються технічного наповнення кабінетів, облаштування розвиваючих центрів з робототехніки чи комп’ютерної грамотності, хоча є велика кількість і проєктів, що передбачають ремонти подвір’їв або утеплення фасадів освітніх закладів. В Херсоні в категорії “освіта” таких проєктів абсолютна більшість.

    В Сєвєродонецьку, до прикладу, трапляються проекти освітньої тематики - створення комп’ютерних класів, запуск курсів ІТ, чи соціальні проєкти, які в основному стосуються створення інклюзивних майданчиків, але серед переможців таких небагато. В Слов’янську переможці - лише інфраструктурні проєкти, хоч і бачимо, що подавалися проєкти з інших капіталів, проте жоден не набрав достатню кількість голосів, щоб перемогти.

    Більш збалансована картина щодо представлення капіталів в Чернігові, Рівному, Луцьку Кривому Розі, Чернівцях, Бердянську. Хоч так само людський капітал зростає за рахунок інфраструктурних покращень в освітніх закладах. Так, ми бачимо, що економічна спрямованість міста також може мати вплив на бюджет участі, до прикладу, у приморському Бердянську з’явилася категорія “курорт та туризм”, що не дивує. Проте дивно, що в цій категорії подавалися проєкти від лікарень - на закупку інвентаря чи осучаснення холу лікарні.

    Варто згадати Житомир, де відбувалися свої процеси довкола впровадження бюджету участі. Зокрема, у 2020 році громадський бюджет там не відбувся. Міська рада вирішила самостійно винести на голосування три проєкти в межах бюджету участі, пояснюючи це наміром уникнути політичних маніпуляцій цим інструментом. Хоч ці три проєкти стосуватися реконструкції важливих для містян об’єктів - реконструкція кінотеатру «Жовтень», благоустрій Нового бульвару, створення громадського простору у будівлі Водонапірної вежі, проте ініціатива наштовхнулася на опір, оскільки суперечила суті громадського бюджету. Кожен з проєктів опублікували з бюджетом у 18 млн грн, і мали обрати лише один. В результаті, не дочекавшись голосування, у міськраді запустили в роботу проєкт реконструкції бульвару.

    У Полтаві, Хмельницькому та Тернополі найзбалансованіше представлені проєкти-переможці в пропорціях капіталів, навіть у порівнянні з Харковом та Києвом. В цих містах є проєкти у всіх 4 капіталах. У Полтаві, де, нагадаємо, була створена своя міська краудфандингова платфома Zmist, також вирізняється співвідношення капіталів, де кількість проєктів соціального та культурного капіталів конкурує з інфраструктурним. В Тернополі серед переможців є освітні простори, фестивалі, кіномайстерня та Музей національної слави. Хмельницький привернув увагу якістю інфраструктурного капіталу, де третина проєктів - сфера охорони здоров’я, а саме закупки для лікарень: кісткова пила, кісткова дриль, кардіомонітор чи електрохірургічний апарат.

    Хочеться також звернути увагу на Дніпро, де якість проєктів також вирізняється як і в Харкові. Хоч все ще домінує інфраструктурний, досить багато проєктів людського капіталу, менше у культурному та соціальному. Зважаючи, що Дніпро входить у топ-міст з найбільшими бюджетами, то і відповідно різноманіття проєктів, що відносяться до людського, культурного та соціального капіталу більше. Можна припустити, що причиною тому є прискіпливіша робота тих, хто запускав та реалізовує цей інструмент в місті. Дніпро, до прикладу, вирізняється переліком пропонованих тем, де є “масові заходи”, “культура та туризм” і, найцікавіше, окремо від освітніх (шкільних) проектів виділені категорії - “музична”, “спортивна”, “дошкільна”, “позашкільна”, і навіть “професійно-технічна освіта”. В останній серед переможців є оригінальні проєкти, на кшталт: “Сучасна підготовка фахівців сфери громадського харчування” “Сучасне обладнання для ефективного навчання автослюсарів”.

    Чотири капітали на платформах краудфандингу

    Поглянувши на розподіл чотирьох капіталів на краудфандингових платформах, ми бачимо, що є платформи, де представлені всі чотири капітали - як “Велика Ідея”, “Моє місто”, “Zmist”, та з менш пропорційним співвдіношенням - “GoFunded”, “RazomGo”, “Na-Starte”. Найбільша платформа онлайн-благодійності – Dobro.ua впливає на два капітали - соціальний та людський, хоча домінує перший. Монотематичний краудпаблішинговий майданчик Komubook, де можна передзамовити або придбати книжки, на 100% представлений культурним капіталом.

    На Великій Ідеї найбільший відсоток проєктів стосується культурного капіталу, що пов’язано зі стратегічним фокусом платформи - стимулювати креативність міст через культуру та соціальні інновації. У 2012 році - культурний і соціальний були домінантними, коли платформа вийшла на ринок. У 2013 почали приходити медійні проєкти, яким вдавалося залучати більше людей і грошей, тому карколомно зріс інфраструктурний капітал. Саме тоді “Громадське Телебачення” отримали рекордну на той час суму: 1 млн 243 тис грн від більше 3,8 тисяч доброчинців.

    Проте в розрізі усього періоду існування платформи через Спільнокошт люди найбільше інвестують у проєкти культурного капіталу. Це книги, перфоманси, відео-проєкти, резиденції, фестивалі, виставкові простори, та різноманіття проєктів творчого характеру. Як згадували раніше - інфраструктурні проєкти представлені переважно медіа, дослідженнями корупції, а також екологічними проєктами, як станції сортування чи лабораторії переробки пластику.

    “Dobro.ua”, яка раніше називалася “Українська біржа благодійності” – перша українська краудфандигова онлайн-платформа для благодійних соціальних проєктів. Зараз на платформі зібрано більше 400 мільйонів гривень, а це найбільше в Україні. Як ми зазначали раніше, наш аналіз стосується розвиткових проєктів, тому ми не враховували проєкти з категорії “здоров’я”, де збирають кошти на лікування. Серед проєктів, що потрапили до людського капіталу також превалюють благодійні проєкти. Часть пропонують благодійні акції на підтримку дитячих будинків, навчальних програм, дітей з інвалідністю чи притулків для тварин. До прикладу, ІТ-підприємець, співзасновник стартапу PetCube Ярослав Ажнюк збирав кошти на підтримку табору з вивчення англійської мови GoCamp у сільській школі чи акторка Даша Малахова брала участь у благодійному забігу, щоб дофінансувати добудову спортивного майданчику біля дитячого центру “Отчий Дім”.

    Схожа ситуація із впливом на капітали на платформі “GoFunded”, оскільки її фокус, зокрема на освіті, визначає направленість проєктів в сусідніх капіталах. Свого часу команда небайдужої молоді взяла собі за місію повпливали на якість навчання в школах, заснувавши організацію Центр інноваційної освіти “Про.Світ”. Один із основних інструментів - краудфандинг для освітніх проєктів, щоб вчителі та учні могли кооперуватися і робити шкільне життя цікавішим. Певно, найяскравіший приклад шкільного проєкту, який з ініціативи дітей переріс в співпрацю з Міністерством екології та Міністерством освіти і науки, “Компола - компостування відходів шкільних їдалень”. Двоє шестикласників київської школи вигадали встановити компостер на території школи, куди б збиралися харчові відходи, якими згодом можна було б удобрювати дерева. Їх ініціативу підтримали дорослі, і таким чином проєкт вийшов на “GoFunded” та зібрав 32 800 гривень від 80 людей. Далі завертілося - проєкт отримав розголос в соціальних мережах та медіа, на нього звернули увагу в Міністерствах, що дало перспективу масштабуватися на всю Україну. Ми бачимо, що краудфандингові проєкти інфраструктурного капіталу, до якого відносяться екологічні ініціативи як “Компола”, навантажені потужним соціально-людським виміром.

    Участь чи не-участь є індивідуальною справою кожного. Хоча придивившись уважніше, ми побачимо, що за статистикою сум та голосів стоять люди, котрі творять зміни в містах, впливають на середовище, висловлюють свою позицію. Якщо уявити, що ми граємо в гру, де треба ініціювати проєкт, переконати його підтримати, віддати голос або гривню, втілити ідею в життя, чи, зрештою, подискутувати довкола, то чим більше цих інтеракцій, тим досвідченішими ми стаємо, тим розвинутіше середовище маємо. Платформи краудфандингу та бюджету участі відкрили портали для таких взаємодій, а ми маємо інструментарій, щоб впливати на динаміку, проявляти уважність до якості та різноманіття з будь-якої ролі.

    Джерела:

    1. A study on creativity index”, 2005.
    2. Як визначити креативний потенціал вашого проекту?, 2016.
    3. Creative Economy Report 2013. Special Edition, 2013.
    4. European Agenda for Culture. Working Plan for Culture 2011 – 2014, 2012.
    5. “Шкільний громадський бюджет”, 2020.
    6. “Всеукраїнський громадський бюджет: виклики і перепони”, 2020.
    7. “Hope for Democracy”, Nelson Dias, 2018.
    8. “Porto Alegre: Participatory Budgeting and the Challenge of Sustaining Transformative Change”, 2018.
    9. “Бюджетний процес vs. участь громадян: реалії громадських бюджетів у містах України”, 2020.
    10. “Презентація результатів дослідження громадського бюджету міста Києва”, 2021.
    11. “Crowdfunding: Transforming customers into investors through innovative service platforms”.
    12. “Individual giving in Ukraine”, 2019.

    Над матеріалом працювали: Віта Базан, Богдан Тишкевич

    Дизайн: Надія Кельм

    Програмування: Євгенія Дроздова

    Консультанти: Ірина Соловей, Леонід Донос, Сергій Лобойко, Микола Скиба

    Матеріал створено командою Гараж Генг за допомогою Texty.org.ua та за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та доброчинців спільнокошту на платформі Велика Ідея. Також велика вдячність менеджерам краудфандингових платформ та спеціалістам державних департаментів міст за люб’язно надані (або не надані) дані.

    Створено Текстами

    texty.org.ua